mirror of
https://github.com/doublecmd/doublecmd.git
synced 2026-06-21 09:58:13 +00:00
1103 lines
116 KiB
HTML
1103 lines
116 KiB
HTML
<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.0 Transitional//EN">
|
||
<html>
|
||
<head>
|
||
<title>Основний розділ довідки</title>
|
||
<link rel="STYLESHEET" type="text/css" href="doublecmd.css"/>
|
||
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8"/>
|
||
</head>
|
||
|
||
<body>
|
||
<div class="CHAPTER">
|
||
<h1>Основний розділ довідки</h1>
|
||
|
||
<div class="TOC">
|
||
<dl>
|
||
<dt class="bold"><a name="TOC">Зміст</a></dt>
|
||
<dt>1. <a href="#intro">Вступ</a></dt>
|
||
<dt>2. <a href="#congif_files">Файли конфігурації</a></dt>
|
||
<dt>3. <a href="#iface">Інтерфейс</a></dt>
|
||
<dd>
|
||
<dl>
|
||
<dt>3.1. <a href="#iface_menu">Рядок меню</a></dt>
|
||
<dd>
|
||
<dl>
|
||
<dt>3.1.1. <a href="#mnu_file">Меню "Файли"</a></dt>
|
||
<dt>3.1.2. <a href="#mnu_select">Меню "Виділення"</a></dt>
|
||
<dt>3.1.3. <a href="#mnu_commands">Меню "Команди"</a></dt>
|
||
<dt>3.1.4. <a href="#mnu_tabs">Меню "Вкладки"</a></dt>
|
||
<dt>3.1.5. <a href="#mnu_view">Меню "Вид"</a></dt>
|
||
<dt>3.1.6. <a href="#mnu_config">Меню "Налаштування"</a></dt>
|
||
<dt>3.1.7. <a href="#mnu_help">Меню "Допомога"</a></dt>
|
||
</dl>
|
||
</dd>
|
||
<dt>3.2. <a href="toolbar.html">Панель інструментів</a></dt>
|
||
<dt>3.3. <a href="#iface_drive_pane">Панель кнопок дисків</a></dt>
|
||
<dt>3.4. <a href="#iface_drive_btn">Кнопка меню дисків</a></dt>
|
||
<dt>3.5. <a href="#iface_tabs">Панель заголовків вкладок</a></dt>
|
||
<dt>3.6. <a href="#iface_dir">Ім’я поточного каталогу</a></dt>
|
||
<dt>3.7. <a href="#iface_columns">Панель заголовків колонок</a></dt>
|
||
<dt>3.8. <a href="#iface_status">Рядок стану</a></dt>
|
||
<dt>3.9. <a href="#iface_console">Вікно консолі</a></dt>
|
||
<dt>3.10. <a href="#iface_path">Командна строка</a></dt>
|
||
<dt>3.11. <a href="#iface_buttons">Панель кнопок функціональних клавіш</a></dt>
|
||
</dl>
|
||
</dd>
|
||
</dl>
|
||
</div>
|
||
|
||
<hr/>
|
||
|
||
<p>Double Commander — продукт відчизняного програміста Олександра Коблова
|
||
(Alexx2000@mail.ru), заснований на Sexi Commander (автор — Radek Cervinka,
|
||
radek.cervinka@centrum.cz).</p>
|
||
<p>Double Commander це кросплатформенний (що означає для Linux і для Windows) файловий
|
||
менеджер, з підтримкою WCX, WFX, WDX, WLX і DSX плагінів. Останній формат — це
|
||
власні пошукові плагіні DC. Потрібно відмітити, що у Windows версії Double Commander
|
||
працює багато плагінів від Total Commander (TC), а це більше половини з тих, якими я
|
||
користувався). А Linux версія, взагалі не має аналогів подібногу типу. Після встановлення у
|
||
складі DC вже є WCX (архіваторні) плагіни і можна працювати з архівами cpio, deb, rpm,
|
||
bz2, rar, zip, tar, gz, tgz як з каталогами, пошуковий плагін (DSX) і плагін для
|
||
перегляду відео з допомогою Mplayer в Linux (WLX), інші можна встановити власноруч.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img title="Double Commander" alt="Double Commander" src="images/imgDC/ris05.png" width="651" height="440"/></p>
|
||
|
||
<div class="SECT1">
|
||
<h2><a name="intro">1. Вступ</a></h2>
|
||
<p>На <a href="http://sourceforge.net/project/showfiles.php?group_id=188452">сторінці завантаження</a>
|
||
програми ми бачимо, кілька доступних для скачування варіантів. Спершу необхідно вибрати варіант
|
||
для вашої операційної системи (Windows чи Linux) і необхідну розрядність (32 чи 64).
|
||
Післяе чого можемо обрати необхідний вид дистрибутиву. Для Windows це виконуваний файл
|
||
<tt>.ехе</tt> чи архів <tt>.zip</tt> (котрий являється так званою portable версією).</p>
|
||
<p>Для Linux є варианти, для найпоширеніших дистрибутивів і рабочих столів.
|
||
Для завантаження пропонуються вже готові пакети <tt>deb</tt> для Debian-подібних систем (наприклад,
|
||
Ubuntu і похідні), а також пакети <tt>rpm</tt> для Linux Mandriva (одразу необхідно відмітити,
|
||
що на момент написання статті, версії з QT-інтерфейсом для 64 розрядних систем немає). Також
|
||
в наявності є portable версія у вигляді архіву <tt>.tar.bz2</tt>, вона ж являється і вихідним кодом,
|
||
з якого можна зібрати програму самому. Що стосується середовища робочого столу, то тут є
|
||
варіанти для Gnome і інших середовищ, відмінних від KDE, це версія заснована на бібліотеці Gtk2,
|
||
і для KDE версія заснована на QT
|
||
відповідно. Скажу наперед, що з репозиторія ця программа поки що недоступна.</p>
|
||
<p>При першому запуску Double Commander (він перекладений на 8 мов) автоматично визначить
|
||
мовні налаштування системи, обере мову, яка в системі являється головною і визначить його
|
||
для свого інтерфейсу. В дальнійшому мову можна змінити в меню "<a href="#5_1_1_yazik">Налаштування
|
||
→ Налаштування → Мова</a>".
|
||
Також Double Commander підхоплює тему оформлення, встановлену в системіе. Виходить щось
|
||
на зразок цього:</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img title="Головне вікно програми" alt="Головне вікно" src="images/imgDC/ris1.png" width="651" height="456"/></p>
|
||
<p>Як видно з малюнка, нам доступні дві файлові панелі, чорненьке вікно терміналу, під яким
|
||
знаходиться командна строка (як в TC) і саме нижне вікно це вікно звіту (в ньому відображаються
|
||
всі дії, які виконує файловий менеджер).</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<div class="SECT1">
|
||
<h2><a name="congif_files">2. Файли конфігурації</a></h2>
|
||
<p>Свої налаштування Double Commander зберігає в конфігураційних файлах або в каталозі програми
|
||
або в домашньому каталозі користувача. Основними файлами являються:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p><tt><a href="doublecmd.ini.html">doublecmd.ini</a></tt> — всі головні
|
||
налаштування програми (по аналогії з <tt>wincmd.ini</tt>)</p></li>
|
||
<li><p><tt>default.bar</tt> — налаштування панелі інструментів (по аналогії с TC)</p></li>
|
||
<li><p><tt>editor.col</tt> — налаштування редактора</p></li>
|
||
|
||
<li><p><tt><a href="shortcuts.html">shortcuts.ini</a></tt> — налаштування горячих
|
||
клавіш</p></li>
|
||
<li><p><tt>cmdhistory.txt</tt> — історія командної строки</p></li>
|
||
<li><p><tt>dirhistory.txt</tt> — історія зміни каталогів</p></li>
|
||
<li><p><tt>edithistory.txt</tt> — історія файлів, що редагувалися (з допомогою
|
||
<kbd>F4</kbd>)</p></li>
|
||
<li><p><tt>maskhistory.txt</tt> — історію застосування масок, для пошуку, виділення
|
||
и т.п.</p></li>
|
||
<li><p><tt>doublecmd.log</tt> — історія всіх операцій з вікна звіту</p></li>
|
||
<li><p><tt><a href="doublecmd.ext.html">doublecmd.ext.example</a></tt> — приклад
|
||
налаштувань асоціацій файлів</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p>Структура цих файлів докладно описана у відповідних разділах довідки. Практично всі
|
||
налаштування в цих файлах можно міняти з GUI програми.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<div class="SECT1">
|
||
<h2><a name="iface">3. Інтерфейс</a></h2>
|
||
<p>Інтерфейс Double Commander'а </p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_menu">3.1. Рядок меню</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img title="Панель керування" alt="Панель керування" src="images/imgDC/ris2.png" width="532" height="48"/></p>
|
||
<p>Рядок меню дозволяє отримати доступ до всіх можливостей Double Commander. Але не забувайте,
|
||
що більшість дій можна виконати і іншими способами: з допомогою комбінацій клавіш чи
|
||
кнопок на панелі інструментів.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_file">3.1.1. Меню "Файли"</a></h4>
|
||
<p>В цьому меню зібрані майже всі операції, які можна використовувати для файлів. Розглянемо
|
||
всі пункти по порядку.</p>
|
||
|
||
<p><a name="01_ssilka"><span class="bold">Створити посилання</span></a> (команда
|
||
<tt><a name="cm_HardLink">cm_HardLink</a></tt>). Якщо вибрати цей пункт, то Double Commander створить <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%91%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%BA%D0%B0">жорстке</a >
|
||
посилання на файл, який знаходиться під курсором, і помістить його у папку, відкриту в другій панелі.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Створення посилання" title="Створення посилання" src="images/imgDC/ris10-5.png" width="347" height="161"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Ім’я посилання</span> — тут вказується місцезнаходження посилання
|
||
і його ім’я. Іменем являеться останне слово яке стоїть після останнього слешу в рядку</p>
|
||
<p><span class="italic">На що вказує</span> — цей рядок показує на шо буде "посилатися" посилання.</p>
|
||
|
||
<p><a name="02_ssilka2"><span class="bold">Створити символічне посилання</span></a> (команда
|
||
<tt><a name="cm_SymLink">cm_SymLink</a></tt>). Все аналогічно попередньому пункту, тільки посилання буде <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%81%D1%8B%D0%BB%D0%BA%D0%B0">символьне</a>.</p>
|
||
|
||
<p>Вибравши пункт <a name="03_svoistva"><span class="bold">Властивосі...</span></a>
|
||
(команда <tt><a name="cm_FileProperties">cm_FileProperties</a></tt>) ми отримаємо ось таке вікно</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Властивості" title="Властивості" src="images/imgDC/ris11.png" width="383" height="378"/>
|
||
<img alt="Властивості" title="Властивості" src="images/imgDC/ris12.png" width="383" height="378"/></p>
|
||
<p>в якому вказано ім’я файлу чи папки, місцезнаходження, размір, час запису і останнього звертання,
|
||
а також власник і група. На вкладці "Атрибути" можно змінити рівень доступу до файлу (якщо
|
||
у вас є на це права). Діє тільки на файл чи папку під курсором.</p>
|
||
|
||
<p>Скориставшись пунктом <a name="04_redakt_comment"><span class="bold">
|
||
Редагувати коментар</span></a> (команда <tt><a name="cm_EditComment">cm_cm_EditComment</a></tt>) ви можете створювати
|
||
чи редагувати коментарі до файлів і папок. Підтримуються кодування UTF, ISO, KOI, ANSI
|
||
і т. д.</p>
|
||
|
||
<p><a name="05_rasschet_mesta"><span class="bold">Розрахувати займаєме
|
||
місце</span></a> (команда <tt><a name="cm_CalculateSpace">cm_CalculateSpace</a></tt>) розраховує розмір виділених папок і
|
||
файлів в зручних для сприняття округлених одиницях і в байтах</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розрахунок розміру" title="Розрахунок розміру" src="images/imgDC/ris13.png" width="345" height="101"/></p>
|
||
|
||
<p><a name="06_sravnit"><span class="bold">Порівняти по вмісту</span></a>
|
||
(команда <tt><a name="cm_CompareContents">cm_CompareContents</a></tt>) викликає вікно з двума полями, в яких відкриваються файли
|
||
для порівняння (зазвичай текстові).</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Діалог порівняння" title="Діалог порівняння" src="images/imgDC/ris13-5.png" width="765" height="243"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Порівняти файли</span> — запускає процес порівняння файлів.
|
||
Рядки, в яких є відмінності, виділяються червоним кольором (за замовчуванням). Присутня синхрона
|
||
вертикальна і горизонтальна прокрутки. Файли можна вибирати будь-які.</p>
|
||
<p><span class="italic">Наступне</span> — виконати перехід на наступну відмінність.</p>
|
||
<p><span class="italic">Попередне</span> — виконати перехід на попередню відмінність.</p>
|
||
<p><span class="italic">Двійковий</span> — спосіб порівняння файлів, результат
|
||
виводится у двійковому вигляді.</p>
|
||
<p><span class="italic">Одночасна прокрутка</span> — дозволяє продивлятися
|
||
файли с одночасною синхронною прокруткою в обох вікнах.</p>
|
||
<p><span class="italic">Закрити</span> — закриває вікно порівняння файлів.</p>
|
||
|
||
<p><a name="07_mnog_imen"><span class="bold">Мультиперейменування</span></a>
|
||
(команда <tt><a name="cm_MultiRename">cm_MultiRename</a></tt>)</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Мультиперейменування" title="Мультиперейменування"
|
||
src="images/imgDC/ris14.png" width="524" height="300"/></p>
|
||
<p>Дозволяє перейменовувати групу файлів по певній масці. Наприклад, кілька файлів з
|
||
різними іменами у файли з іменами "Малюнок 1", "Малюнок 2", "Малюнок 3" и т. д. Виділяємо файли які
|
||
необхідно перейменувати і отримуємо вікно (див. вище). В головному полі бачимо який файл в який
|
||
буде перейменований.</p>
|
||
<p>В групі <span class="italic">Маска</span> можно задати маску для імені файлу і розширення.
|
||
Тут доступні наступні макроси:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p><tt>[N]</tt> — буде те саме, що і у вихідного файлу</p></li>
|
||
<li><p><tt>[Nx]</tt> — буде взята будь-яка по рахунку буква (х-номер букви у слові). Наприклад, для імені файлу
|
||
"Рисунок" вибір [N5] призведе до того, що буде узята тільки буква «н» (п’ята по рахунку)</p></li>
|
||
<li><p><tt>[Nx:x]</tt> — будуть узяті букви з х-ої по х-ту. Наприклад, для
|
||
"Рисунок" і [N1:4] отримаємо "Рису"</p></li>
|
||
<li><p><tt>[C]</tt> — позначає лічильник, його параметри вказані в групі
|
||
<span class="italic">Лічильник</span></p></li>
|
||
<li><p>можна суміщати використання макросів і свій власний текст (як на малюнку).</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p>Група <span class="italic">Знайти і замінити</span> допоможе, коли необхідно провести
|
||
заміну частини імені файлу (на малюнку буква "а" замінюється на "и" тому назва буде не "рас",
|
||
а "рис"). Доступна робота з <a href="regexp.html">регулярними виразами</a></p>
|
||
<p>В групі <span class="italic">Лічильник</span> задаються параметри цього самого лічильника: початок
|
||
нумерації (з якого числа буде починатися нумерація нових імен). Ширину числа 1, 01, 001, 0001
|
||
і т. д. до 10 знаків. Інтервал (крок) — на скільки буде змінюватися номер в
|
||
наступному по порядку файлі (в моєму випадку 11).</p>
|
||
<p>В списку <span class="italic">Стиль імені файлу</span> можна вибрати один з варіантів:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>Без змін — нові назви будуть вказуватися аналогічно старим.</p></li>
|
||
<li><p>ПРОПИСНІ — нові імена і розширення будуть складатися з великих літер.</p></li>
|
||
<li><p>строчні — нові імена і розширення будуть складатися тільки з маленьких літер.</p></li>
|
||
<li><p>З прописної — нові імена файлів будуть починатися з великої літери.</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p>В групі <span class="italic">Результат</span> можна включити ведення звіту роботи і вказати
|
||
місцезнаходження лог-файлу.</p>
|
||
|
||
<p>Вибравши пункт <a name="08_upakovat"><span class="bold">Упакувати</span></a> (команда
|
||
<tt><a name="cm_PackFiles">cm_PackFiles</a></tt>) ми викличемо стандартний діалог упакування файлів в архіви zip, tar.gz, tgz,
|
||
може бути і rar, якщо в системі встановлено відповідний архіватор.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Упакувати" title="Упакувати" src="images/imgDC/ris14-5.png" width="368" height="183"/></p>
|
||
|
||
<p>Звортню дію можна виконати, скориставшися пунктом <a name="09_raspakovat">
|
||
<span class="bold">Розпакувати</span></a> (команда <tt><a name="cm_ExtractFiles">cm_ExtractFiles</a></tt>). Цей самий діалог
|
||
викликається при копіюванні файла з архіву, якщо ви зайшли туди як в каталог.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розпакувати" title="Розпакувати" src="images/imgDC/ris14-6.png" width="364" height="170"/></p>
|
||
<p>В першому рядку вказується каталог призначення (то бто куди буде розпакований архів).
|
||
Його можна змінити вручну чи натиснувши на кнопку з права від рядка. В полі <span class="italic">Маска
|
||
для розпакування</span>, можна вказати які файли будуть розпаковані, або з яким небудь одним
|
||
розширенням, або з одним відповідним іменем. Залежно від того як налаштувати маску. Напримклад на
|
||
малюнку будуть розпаковані файли тільки з розширенням <tt>.txt</tt>. При відсутності такої
|
||
необхідності, маску чіпати не потрібно. Історія маски доступна у випадаючому списку. Галочка <span class="italic">
|
||
Розпакувати кажний архів в окремий каталог (з іменем архіву)</span> дозволяє розпакувати одразу
|
||
кілька виділених архівів, кожний в свою папку.</p>
|
||
|
||
<p>Пункти <a name="010_11_razrezat_sobrat">
|
||
<span class="bold">Разрізати файл</span> і <span class="bold">Зібрати файли</span></a> (команди
|
||
відповідно <tt><a name="cm_FileSpliter">cm_FileSpliter</a></tt> і <tt>cm_FileLinker</tt>)</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розрізати файл" title="Розрізати файл" src="images/imgDC/ris14-7.png" width="331" height="232"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Вихідний файл</span> — вказується на файл, який необхідно розрізати.</p>
|
||
<p><span class="italic">Каталог призначення</span> — слід вказати в яку папку будуть
|
||
поміщені частини файлу після його розрізання</p>
|
||
<p><span class="italic">Размір частин файлу</span> — вказуються розміри частин на
|
||
які буде порізаний файл. Можна ввести як свое значення, так і скористатися передустановленим:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>1457664B — 3.5" — розмір для дискет формату 3.5 (флоп)</p></li>
|
||
<li><p>98078KB - ZIP 100MB — розмір для дискет формату ZIP, якщо є ZIP привод
|
||
з дискетами)))</p></li>
|
||
<li><p>650MB - CD 650MB — розміер для CD диску</p></li>
|
||
<li><p>700MB - CD 700MB — розмір для CD диску</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p>Після натискання на кнопку OK, в каталозі призначення отримуте частини цього файлу потрібного розміра
|
||
з розширенням .split. Щоб зібрати файл, виділяєте всі частини файлу з розширенням .split і
|
||
вибираєте <span class="bold">Зібрати файли</span>(<tt><a name="cm_FileLinker">cm_FileLinker</a></tt>).
|
||
Вказуєте з яких частин і в якому порядку необхідно провести сборку.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Зібрати файли" title="Зібрати файли" src="images/imgDC/ris14-8.png" width="258" height="275"/></p>
|
||
<p>Ця функція корисна якщо файл дуже великий, а носій маленький. Є можливість перенести
|
||
файл по частинам (по аналогії з TC).</p>
|
||
|
||
<p>Пункт <a name="012_controlnaya_summa">
|
||
<span class="bold">Порахувати контрольні суми...</span></a> (команда <tt><a name="cm_CheckSumCalc">cm_CheckSumCalc</a></tt>)
|
||
використовується для підрахунку <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Контрольная_сумма">контрольних сум</a> (<span class="bold">MD5</span>
|
||
і <span class="bold">SHA1</span>) файлів з ціллю перевірки їх цілостності.
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розразунок контрольної суми" title="Розразунок контрольної суми" src="images/imgDC/ris14-8-1.png" width="468" height="165"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Зберегти файл(и) контрольних сум як:</span> — рядок вказує де і під якою назвою буде збережений
|
||
файл, який буде містити розраховану контрольну суму.
|
||
<p><span class="italic">Для кожного файлу створити окремий MD5/SHA1-файл</span> — якщо сума рахується для кількох виділених файлів,
|
||
то для кожного виділеного файлу буде створений окремий файл з контрольною сумою, інакше буде створений один загальний, в який внесуться суми всіх
|
||
вмділених файлів.
|
||
<p><span class="italic">MD5 і SHA1</span> — вибір алгоритму по якому будуть підраховані <a href="http://ru.wikipedia.org/wiki/Контрольная_сумма">контрольні
|
||
суми</a> файлів.
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_select">3.1.2. Меню "Виділення"</a></h4>
|
||
<p>Тут зосереджені команди, за допомогою яких можна виділяти групу файлів а також
|
||
проводити різні дії з виділенням.</p>
|
||
|
||
<p>Перший і другий пункти <span class="bold"><a name="11_videlit_gruppu">Виділити групу</a></span> і <span class="bold">Зняти
|
||
виділення з групи</span> (команди <tt><a name="cm_MarkPlus">cm_MarkPlus</a></tt> і <tt><a name="cm_MarkMinus">cm_MarkMinus</a></tt>). Це команди
|
||
виділення групи файлів по масці. В масці можна вказати частину назви імен файлів чи розширення.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Виділити групу" title="Виділити групу" src="images/imgDC/ris14-9.png" width="275" height="115"/></p>
|
||
<p>Наприклад, будуть виділені всі файли у каталозі з розширенням <tt>.png</tt>, кнопка зі стрілкою
|
||
вниз в кінці рядка дает доступ до історії маски.</p>
|
||
|
||
<p>Третій і четвертий пункти <span class="bold"><a name="12_videlit_vse">Виділити все</a></span> (команда <tt><a name="cm_MarkMarkAll">cm_MarkMarkAll</a></tt>)
|
||
і <span class="bold">Зняти виділення зі всіх</span> (команда <tt><a name="cm_MarkUnmarkAll">cm_MarkUnmarkAll</a></tt>). З їх
|
||
допомогою можна виділити всі файли і папки які знаходяться в директорії вибраної панелі і
|
||
зняти цео виділення.</p>
|
||
|
||
<p>П’ятий пункт це <span class="bold"><a name="13_inversia">Інверсія виділення</a></span> (команда <tt><a name="cm_MarkInvert">cm_MarkInvert</a></tt>).
|
||
При цьому зі всіх виділених файлів і папок в поточному каталозі виділення зніметься, а всі
|
||
невідмічені навпаки будуть виділені.</p>
|
||
|
||
<p>Шостий і сьомий пункт <span class="bold"><a name="14_videlit_po_rash">Виділити файли по розширенню</a></span> (команда
|
||
<tt><a name="cm_MarkCurrentExtension">cm_MarkCurrentExtension</a></tt>)і <span class="bold">Зняти виділення по розширенню</span>
|
||
(команда <tt><a name="cm_UnmarkCurrentExtension">cm_UnmarkCurrentExtension</a></tt>). З допомогою цієї функції можна виделити всі файли,
|
||
які мають те саме розширення, що і файл під курсором. А також зняти виділення з файлів
|
||
виділених таким способом.</p>
|
||
|
||
<p>Восьмий і дев’ятий пункт <span class="bold"><a name="15_kopir_imena">Копіювати імена файлів в буфер</a></span> (команда
|
||
<tt><a name="cm_CopyNamesToClip">cm_CopyNamesToClip</a></tt>) і <span class="bold">Копіювати повні імена файлів</span> (команда
|
||
<tt><a name="cm_CopyFullNamesToClip">cm_CopyFullNamesToClip</a></tt>). Перша команда копіює список імен всіх виділених файлів в
|
||
буфер обміну. Друга команда копіює повні імена (шлях + ім’я) виділених файлів в буфер обміна.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_commands">3.1.3. Меню "Команди"</a></h4>
|
||
<p>Першиым пунктом йде <span class="bold"><a name="21_poisk">Пошук</a></span> (команда <tt><a name="cm_Search">cm_Search</a></tt>).</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Пошук" title="Пошук" src="images/imgDC/ris15.png" width="543" height="468"/></p>
|
||
<p>В рядку <span class="italic">Шукати файли</span> задаємо маску, по якій буде здійснюватися
|
||
пошук.</p>
|
||
<p>Нижче, в рядку <span class="italic">В каталозі</span> вказуємо початковий каталог для пошуку,
|
||
якщо він відомий. Інакше залишаємо "/".</p>
|
||
<p><span class="italic">Глубина рекурсії підкаталогів</span> може приймати значення:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>Тільки поточний</p></li>
|
||
<li><p>Число рівнів (на ваш вибір от 1 до 100)</p></li>
|
||
<li><p>Всюди (необмежена)</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p>Це налаштування керує глубиною "занурення" по дереву каталогів під час пошуку. Вказавши
|
||
"Тільки поточний", ми обмежуємо пошук папкою, вказаною в рядку "У каталозі" (підпапки
|
||
переглядатися не будуть).</p>
|
||
<p>За необхідності можна застосовувати <a href="regexp.html">регулярні вирази</a>.</p>
|
||
<p>Якщо встановлена галка <span class="italic">Шукати у файлі</span> — під час
|
||
пошуку буде виконуватися перегляд вмісту знайдених файлів і в результат підуть тільки ті,
|
||
які містять слово, вказане в рядку <span class="italic">З текстом</span>. Також, під
|
||
час пошуку можна одразу замінити дане слово на інше поставивши галочку <span class="italic">
|
||
Заменити текст</span> і вказавти на що замінити, в рядку нижче цієї опції.</p>
|
||
<p><span class="italic">З врахуванням регістру</span> — вказує, на те, що великі літери
|
||
слід відрізняти від маленьких. Тоб то "Fallout" і "fallout" будуть сприйматися як різні.</p>
|
||
<p><span class="italic">Файли, що НЕ містять цей текст</span>, спонукає
|
||
програму показувати тільки ті файли, в вмісті яких не знайдені слова вказані в полі
|
||
<span class="italic">З текстом</span>. Тут же можна вказати кодування, підтримуєтся UTF,
|
||
ISO, KOI, DOS, ANSI і т. д.</p>
|
||
<p><span class="italic">Використовувати пошуковий плагін</span>: пошук здійснюється з допомогою
|
||
пошукового плагіну Locate.</p>
|
||
<p>В нижній частині вікна знаходиться поле, в якому відображаються результати пошуку, і кілька
|
||
кнопок.</p>
|
||
<p><span class="italic">Перегляд</span> — відкриває обраний файл у вікні
|
||
переглядача (<kbd>F3</kbd>).</p>
|
||
<p><span class="italic">Новий пошук</span> — очищує поле результатів і дозволяє
|
||
запустити пошук знову (можливо, з другими умовами).</p>
|
||
<p><span class="italic">Перейти до файлу</span> — закриває вікно пошуку, і
|
||
відкриває Double Commander в папі де знаходиться виділений файл (курсор встановлюється на цьому файлі).</p>
|
||
<p><span class="italic">Файли на панель</span> — видає список файлів з повними
|
||
шляхами до них у файловій панелі Double Commander.</p>
|
||
<p>Вкладка <span class="italic">Розширений</span> дозволяє вказати додаткові параметри
|
||
для пошуку файлу: Дата (від і до), Час (від і до), Размір файлу (від і до), а також атрибути
|
||
і вік файлу.</p>
|
||
|
||
<p>Другий пункт <span class="bold"><a name="22_lichnue_catalogi">Особистий список каталогів</a></span> (команда <tt><a name="cm_DirHotList">cm_DirHotList</a></tt>).
|
||
Ця команда аналогічна кліку на кнопку <a href="#btn_dirlist">"*"</a>.</p>
|
||
<p>При виборі цього пункту отримуємо випадаюче меню, з якого можна вибрати наперед додані
|
||
закладки, додати поточне місцезнаходження в закладки (а якщо воно є, то видалити) і налаштувати
|
||
вже додані. При налаштуванні у вікні, що відкривається, можна зробити теж саме.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="" src="images/imgDC/ris5-1-1.png" width="183" height="104"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Додати</span> — відкриває вікно діалогу додавання нової
|
||
закладки.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="" src="images/imgDC/ris5-2.png" width="312" height="316"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Видалити</span> — видаляє обрану закладку.</p>
|
||
<p><span class="italic">Додати вручну</span> — відкриває рядок, куди вводиться
|
||
шлях до нової закладки вручну.</p>
|
||
<p><span class="italic">Редагувати</span> — дозволяє вручну відредагувати
|
||
вже додану закладку (Налаштування зберігається у doublecmd.ini, в секції [Configuration] параметр
|
||
HotDir= всі закладки вписуються через кому).</p>
|
||
|
||
<p>Третій пункт <span class="bold"><a name="23_pusk_term">Пуск терміналу</a></span> (команда <tt><a name="cm_RunTerm">cm_RunTerm</a></tt>) —
|
||
відкриває терміинал в поточній папці (налаштування терміналу вказані в розділі <a href="#5_1_2_2_pusk_terminala">Пуск
|
||
терміналу</a>).</p>
|
||
|
||
<p>Четвертий пункт <span class="bold"><a name="24_otkr_VFS">Відкрити VFS</a></span> (віртуальна файлова система)
|
||
використовується плагінами (WFX, WCX і т. д.), котрим для роботи потрібна своя файлова система.
|
||
При додаванні і налаштуванні відповідних плагінів, по команді буде відкриватися їх список,
|
||
надаючи можливість роботи з ними.</p>
|
||
|
||
<p>П’ятий пункт <span class="bold"><a name="25_pomenyat_mestami">Поміняти панелі місцями</a></span> (команда <tt><a name="cm_Exchange">cm_Exchange</a></tt>),
|
||
в правій панелі буде відкритий той каталог, який був відкритий в лівій і навпаки.</p>
|
||
|
||
<p>Шостий пункт <span class="bold"><a name="26_dve_paneli">Дві однакові панелі</a></span> (команда <tt><a name="cm_TargetEqualSource">cm_TargetEqualSource</a></tt>)
|
||
— відкриває в неактивній панелі той самий каталог, який відкритий в активній, аналогічно натиску кнопки <a href="#btn_eq">"="</a>.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_tabs">3.1.4. Меню "Вкладки"</a></h4>
|
||
<p>Як видно з назви, призначено для керування вкладками файлової панелі.</p>
|
||
|
||
<p>Перший пункт <span class="bold"><a name="31_new_tab">Новая вкладка</a></span> (команда <tt><a name="cm_NewTab">cm_NewTab</a></tt>) —
|
||
додає новую вкладку на панель, відкриває в ній той самий каталог, в якому була відкрита
|
||
попередня активна. І переходить на неї.</p>
|
||
|
||
<p>Другий пункт <span class="bold"><a name="32_otkr_vkladka">Відкрити каталог в новій вкладці</a></span> (команда
|
||
<tt><a name="cm_OpenDirInNewTab">cm_OpenDirInNewTab</a></tt>) — відкриває нову вкладку на панелі в тому каталозі,
|
||
який знаходиться під курсором, не роблячи вкладку активною.</p>
|
||
|
||
<p>Третій пункт <span class="bold"><a name="33_del_vkladka">Видалити вкладку</a></span> (команда <tt><a name="cm_RemoveTab">cm_RemoveTab</a></tt>)
|
||
— закриває поточну активну вкладку, переходить на наступну вкладку, якая знаходится
|
||
правіше, якщо справа нема, то на попередню зліва.</p>
|
||
|
||
<p>Четвертий пункт <span class="bold"><a name="34_delalltabs">Видалити всі вкладки</a></span> (команда <tt><a name="cm_RemoveAllTabs">cm_RemoveAllTabs</a></tt>)
|
||
— закриває всі неактивні вкладки, якщо серед них є заблоковані, то видає
|
||
відповідний <a href="#5_1_11_0_vopros">вопрос</a>.</p>
|
||
|
||
<p>П’ятий пункт <span class="bold"><a name="35_blok_smena">Заблокувати, з можливістю зміни каталога</a></span> (команда
|
||
<tt><a name="cm_ToggleLockDcaTab">cm_ToggleLockDcaTab</a></tt>) — у вкладці заблокованої таким чином, можна
|
||
змінити каталог, але при переключенні на іншу вкладку і поверненні (а також при перезапуску
|
||
DC), буде відкритий каталог, який був в момент блокування.</p>
|
||
|
||
<p>Шостий пункт <span class="bold"><a name="36_block_bezsmena">Заблокувати вкладку</a></span> (команда <tt><a name="cm_ToggleLockTab">cm_ToggleLockTab</a></tt>)
|
||
— робить вкладку заблокованою, при переході в інший каталог, відкривається нова
|
||
вкладка, і работа вже йде в ній. А в заблокованій завжди відкритий один той самий каталог.</p>
|
||
|
||
<p>Сьомий і восьмий пункти <span class="bold"><a name="37_perekluch_tab">Переключитися на наступну</a></span> (команда
|
||
<tt><a name="cm_NextTab">cm_NextTab</a></tt>) і <span class="bold">попередню вкладку</span> (команда <tt><a name="cm_PrevTab">cm_PrevTab</a></tt>)
|
||
— відповідно переключається на вкладку правіше (наступна) і вкладку лівіше (попередня).</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_view">3.1.5. Меню "Вигляд"</a></h4>
|
||
<p>Дозволяє керувати відображенням вмісту файлових панелей.</p>
|
||
|
||
<p>Перші п’ять пунктів: <span class="bold"><a name="41_imya_attr">Сортувати по імені</a></span> (команда <tt><a name="cm_SortByName">cm_SortByName</a></tt>),
|
||
<span class="bold">Сортувати по розширенню</span> (команда <tt><a name="cm_SortByExt">cm_SortByExt</a></tt>), <span class="bold">Сортувати по розміру</span>
|
||
(команда <tt><a name="cm_SortBySize">cm_SortBySize</a></tt>), <span class="bold">Сортувати по даті</span> (команда <tt><a name="cm_SortByDate">cm_SortByDate</a></tt>),
|
||
<span class="bold">Сортувати по атрибутам</span> (команда <tt><a name="cm_SortByAttr">cm_SortByAttr</a></tt>) — відповідає за
|
||
сортування у файлових панелях по імені, розширенню, розміру, даті і атрибутам відповідно.
|
||
Аналогічних результатів можна добитися, клацнувши лівою кнопкою миші по потрібному <a href="#iface_columns">
|
||
заголовку колонок</a> файлових панелей.</p>
|
||
|
||
<p>Шостий пункт <span class="bold"><a name="42_obr_porr">Обернений порядок</a></span> (команда <tt><a name="cm_ReverseOrder">cm_ReverseOrder</a></tt>)
|
||
—сортує файли і папки у файлових панелях в протилежному порядку, по відношенню
|
||
до поточного.</p>
|
||
|
||
<p>Сьомий пункт <span class="bold"><a name="43_obnovit">Оновити</a></span> (команда <tt><a name="cm_Refresh">cm_Refresh</a></tt>) —
|
||
змушує Double Commander перечитати вміст каталогу.</p>
|
||
|
||
<p>Восьмий пункт <span class="bold"><a name="44_sysfiles">Показувати системні файли</a></span> (команда <tt><a name="cm_ShowSysFiles">cm_ShowSysFiles</a></tt>)
|
||
керує відображенням системних файлів і папок. В Лінуксі це файли і папки, назва яких
|
||
починаєтся з крапки. Аналогічне налаштуванню — <a href="#5_1_2_10_skritie_faily">Показувати
|
||
системні файли</a>.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_config">3.1.6. Меню "Налаштування"</a></h4>
|
||
<p>Перший пункт <span class="bold"><a name="5_1_parametry">Основні</a></span> (команда <tt><a name="cm_Options">cm_Options</a></tt>) викликає
|
||
діалогове вікно "Основні". Саме тут знаходяться основні налаштування нашої програми!!!
|
||
Розглянемо всі розділи цього вікна по порядку.</p>
|
||
|
||
<p>Перший розділ, це <span class="bold"><a name="5_1_1_yazik">Мова</a></span>.
|
||
Тут ми бачимо 13 варіантів перекладу. Вибрати необхідно той, який ви краще за інші розумієте.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Вибір мови" title="Вибір мови" src="images/imgDC/ris16.png" width="312" height="284"/></p>
|
||
|
||
<p>Наступний розділ <span class="bold"><a name="5_1_2_povedenie">Поведінка</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розділ поведінка" title="Розділ поведінка" src="images/imgDC/ris17.png" width="517" height="382"/></p>
|
||
<p>Рядок <span class="italic">Запустити в терміналі</span>: у меня записано <tt>gnome-terminal
|
||
-e sh -c</tt>, а за замовчуванням <tt>xterm -e sh -c</tt>. Тут можна вписати свою програму,
|
||
яку ви використовуєте в якості терминалу, в своєму рабочому оточенні (у мене Gnome тому я
|
||
вписав gnome-terminal), або лишити як є, тоді буде використовуватися стандартний термінал
|
||
для іксів. При зміні програмки, необхідно залишати ключі <tt>-e sh -c</tt>. Це для того,
|
||
щоб можна було запускати програми з Double Commander в терміналі (<kbd>Shift+Enter</kbd>
|
||
за замовчуванням).</p>
|
||
<p><span class="italic"><a name="5_1_2_2_pusk_terminala">Пуск терминалу</a></span> — сюди можна вписати те, що буде
|
||
запускатися по натисненню клавіши <kbd>F9</kbd> чи по команді <a href="#23_pusk_term">Пуск терміналу</a> (причому не
|
||
обов’язково це повинен бути термінал ;) ).</p>
|
||
<p><span class="italic">Вибрати каталог на цифровій клавіатурі</span> честно скажу,
|
||
у мене ноутбук. Але поки, що вроде вона ні за що не відповідає.</p>
|
||
<p><span class="italic">Навігація в стилі Lynx</span> — це коли при навігації в
|
||
панелі файлів, при натисненні на <tt>стрілку вправо</tt> відкривається каталог під курсором чи
|
||
запускаеться програма під курсором, а при натисненні на <tt>стрілку вліво</tt> відкривається
|
||
батьківський каталог каталог.</p>
|
||
<p><span class="italic">Сортування з врахуванням регістру</span> — при включеній опції,
|
||
сортиування файлів буде враховувати прописні букви. Спочатку будуть сортуватися файли, в імені
|
||
яких є прописні букви, а потім інші.</p>
|
||
<p><span class="italic">Короткий размір файлу</span> — при відображенні розміру файлу
|
||
у файловій панелі, в колонці "Размір" він округлюється і пишеться в МБ, КБ, ГБ, ТБ і т. д.</p>
|
||
<p><span class="italic">Згортати в системний трей</span> — Double Commander
|
||
буде згортатися в іконку у треї, а не в список вікон на панелі.</p>
|
||
<p><span class="italic">Формат дати і часу</span> — може приймати значения від
|
||
"день, місяць, рік" до "день, місяць, рік, години, хвилини, секунди" в різних варіаціях. Так
|
||
буде відображатися дата в колонці <a href="#5_1_15_2_data">Дата</a> на файловій панелі.</p>
|
||
<p><span class="italic">Обрізати текст по ширині колонки</span> — ця функція потрібна,
|
||
коли при зміні разміру головного вікна Double Commander текст в колонках починає налазити
|
||
на сусідні колонки.</p>
|
||
<p><span class="italic"><a name="5_1_2_10_skritie_faily">Показувати системні файли</a></span> — щоб відображалися файли,
|
||
назви яких починаются з крапкии (в Лінукс).Також можна міняти не в налаштуваннях, а в меню
|
||
<a href="#mnu_view">Вигляд</a> в розділі <a href="#44_sysfiles">Показувати системні файли</a>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Показувати іконки, Размір</span> — для відображення значків
|
||
файлів і папок зліва від їх назв у файлових панелях. Разміри можут бути 16х16, 22х22 и 32х32
|
||
пікселів.</p>
|
||
<p><span class="italic">Виділення мишкою, Режим</span> — можливість виділяти і
|
||
знимати виділення з файлів і папок з допомогою миші. Режим має значення <tt>Ліва клавіша</tt>
|
||
чи <tt>Права клавіиша</tt>, відповідно виділення виходить з допомогою лівої чи правої
|
||
клавіши миші.</p>
|
||
<p><span class="italic">Прокрутка</span> — можливість використовувати колесико миші
|
||
для навігації, перегляду каталогу з великою кількістю файлів.</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>По рядках з рухом курсора — при обертанні колесика список буде
|
||
просуватися на кілька рядків, при цьому курсор буде ссуватися на один пункт вниз чи
|
||
вгору.</p></li>
|
||
<li><p>По рядках — список буде просуватися на задану кількість рядків, але курсор буде лишатися
|
||
в одному положенні.</p></li>
|
||
<li><p>Посторінково — список буде просуватися на сторінку вниз чи вгору, тільки без руху курсора, він буде лишатися
|
||
в одному положенні</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p><span class="italic">Чорний список дисків</span> — в цей рядок вписуються диски,
|
||
які не потрібно відображати на панелі дисків. Якщо дисків кілька, то вони вписуться через
|
||
крапку з комою ";" без пробілів (наприклад home;local).</p>
|
||
|
||
<p>Разділ <span class="bold"><a name="5_1_3_instruments">Інструменти</a></span>. Тут можна вказати свої програми для
|
||
редагування (<kbd>F4</kbd>), перегляду (<kbd>F3</kbd>) і програму для пошуку відмінностей.</p>
|
||
|
||
<p>Разділ <span class="bold"><a name="5_1_4_shrifty">Шрифти</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування шрифтів" title="Налаштування шрифтів" src="images/imgDC/ris18.png" width="449" height="339"/></p>
|
||
<p>Тут можна вибрати шрифти для редактора (<kbd>F4</kbd>), перелядача (<kbd>F3</kbd>) і
|
||
головний для програми, а також їх разміри. Нижній рядок під кожним вибором, служить для того,
|
||
щоб подивитися як відображається обраний шрифт. Одне важливе зауваження: шрифти для редактора
|
||
і переглядача повинні бути <span class="red">МОНОШИРНІ</span>, інакше при перегляді і виділенні
|
||
букви будуть налазити одна на одну.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Відмінності" title="Відмінності" src="images/imgDC/ris19.png" width="470" height="368"/></p>
|
||
<p>Зверху звичайний шрифт, знизу моноширний.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_5_cveta_panelei">Кольори, Файлові панелі</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування кольорів" title="Налаштування кольорів" src="images/imgDC/ris20.png" width="449" height="339"/></p>
|
||
<p>Одразу слід омовитися, що всі зміни, які будуть проведені в цьому разділі, ніяк
|
||
не відобразяться на зовнішньому вигляді Double Commander. Це пов’язано з тим, що тут вказуються, скажімо
|
||
так, глобальні налаштування, які приміняються тільки при створенні нового (свого) стилю.
|
||
Коротко можно пояснити так: В Double Commander існує можливість вибирати стилі оформлення
|
||
для кожної панелі окремо, більш того, не тільки для кожної панелі, але і для кожної ВКЛАДКИ!!!
|
||
В зв’язку з цим, щоб налаштувати зовнішній вигляд командера, необхідно налаштовувати поточний стиль
|
||
колонок (за замовчуванням їх створено два Default і Breif) і/чи створювати свої, щоб потім їх
|
||
застосовувати для будь-якої вкладки, але про це, пізніше.</p>
|
||
<p>Тут можна вибрати кольори, які будуть використовуватися для оформлення файлових панелей.
|
||
<span class="italic">Колір тексту, Колір фону</span> (існує можливість вибору двох кольорів
|
||
фону, щоб оформити його як зебру))) <span class="italic">Колір виділення, Колір курсору</span>,
|
||
а також <span class="italic">Колір тексту під курсором</span>.</p>
|
||
<p><span class="red">УВАГА!!!!</span> В графі "Фон" вказується колір пустого простору
|
||
в файловій панелі.</p>
|
||
<p><span class="italic">Інверсне виділення</span> — інвертує кольори виділеного
|
||
тексту і виділеного тексту під курсором. Про кольорові налаштування більш докладно описано в
|
||
розділі <a href="#5_1_15_colonki">Колонки</a>.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_6_cveta_failov">Кольори, Типи файлів</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Типи файлів по кольорам" title="Типи файлів по кольорам" src="images/imgDC/ris21.png" width="427" height="337"/></p>
|
||
<p>Тут можна вказати типи файлів, які повинні виділятися іншим кольором, відмінним від кольору
|
||
шрифта.</p>
|
||
<p>В рядку <span class="italic">Найменуовання</span> необхідно вписати опис файлу, що він робить
|
||
чи якою програмою відкривається (щоб потім не заплутатися).</p>
|
||
<p>В рядок <span class="italic">Маска</span> вписується маска (частини імені і розширення), по
|
||
яким Double Commander буде їх розпізнавати. Якщо їх декілька, то вони вписуються через
|
||
крапку з комою ";" без пробілів. Зірочка "*" означає будь-яку частину з будь-якою кількістю
|
||
символів.</p>
|
||
<p>В рядок <span class="italic">Атрибути</span> вписуються атрибути файлів з допомогою яких
|
||
також будуть розпізнаватися різноманітні їх виды, для позначення їх кольором.</p>
|
||
<p>Не забувайте натискати на кнопочку Застосувати після внесення змін в список чи у властивості.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_7_hotKeys">Гарячі клавіши</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування гарячих клавіш" title="Налаштування гарячих клавіш" src="images/imgDC/ris22.png" width="478" height="347"/></p>
|
||
<p>Тут можна переназначити клавіши, котрі виконують які небудь команди, а також вказати
|
||
параметри цих команд для виконання.</p>
|
||
<p><span class="italic">Категорії</span> — в цьому полі відображаються категорії гарячих
|
||
клавіш (комбінацій). Main — головна категорія.</p>
|
||
<p><span class="italic">Команди</span> — список всіх доступних <a href="cmds.html">внутрішніх команд</a> в
|
||
Double Commander. Список представлений у вигляді таблиці з трьох колонок</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>Команди (вказуються назви всіх доступних команд)</p></li>
|
||
<li><p>Коментарі (короткий опис команди)</p></li>
|
||
<li><p>Гарячі клавіши (вказуються вже призначені (якщо є) комбінації клавіш)</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p><span class="italic">Фільтр</span> — аналогія швидкого пошуку, тільки по службовим
|
||
командам. При введенні в це поле яких-небудь символів, виводяться тільки ті команди, назви
|
||
якихх починаються з цих символів.</p>
|
||
<p><span class="italic">Гаряча клавіша</span> — вказується нова комбінація
|
||
клавіш, яка буде призначена для цієї команди. Треба помістити курсор в цей рядок, і
|
||
натиснути відповідну гарячу комбінацію клавіш</p>
|
||
<p><span class="italic">Гарячі клавіши</span> — в цьому полі показуються вже призначені
|
||
комбінації клавіш для цієї команди. А також виводиться попередження, якщо нова комбінація
|
||
вже використовується в другій команді</p>
|
||
<p><span class="italic">Параметри</span> — служить для призначення будь-якого параметру
|
||
який буде використаний при виконанні цієї команди</p>
|
||
<p><span class="italic">Встановити</span> — встановлює нову комбінацію клавіш.
|
||
З рядка "Гаряча клавіша", комбінація буде переміщена в поле "Гарячі клавіши", і почне відображатися
|
||
у відповідній колонці</p>
|
||
<p><span class="italic">Очистити</span> — видаляє комбінації гарячих клавіш, вибраних
|
||
в полі Гарячі клавіши</p>
|
||
<p>Наприклад щоб встановити зміну дисків з <kbd>Alt+F1</kbd> і <kbd>Alt+F2</kbd> на <kbd>Ctrl+F1</kbd>
|
||
і <kbd>Ctrl+F2</kbd> (в лінуксі перші дві комбінації зайняті) необхідно виділити команду
|
||
<tt>cm_RightOpenDrives</tt>, встановити курсор в поле "Гаряча клавіша" і натиснути комбінацію клавіш
|
||
<kbd>Ctrl+F2</kbd> яка з’явиться в полі. Тепер необхідно натиснути "Встановити" і все. Точно так
|
||
само зробити для <tt>cm_LeftOpenDrives</tt> і <kbd>Ctrl+F1</kbd>.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_8_plaginy">Плагіни</a></span> покищо пропущу, тому, що в теперішній час не можу
|
||
знайти окремі плагіни для Лінукса, а за замовчуванням нічого міняти не потрібно. Єдине, що
|
||
варто зазначити, то це те, що плагіин для перегляду відео працює тіольки якщо в системі
|
||
встановлений Mplayer.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_9_vidOkna">Вид вікна</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування вигляду" title="Налаштування вигляду" src="images/imgDC/ris23.png" width="415" height="330"/></p>
|
||
<p>Тут можна змінити вид головного вікна Double Commander. Думаю, не варто багато описувати,
|
||
проблем виникнути тут не повинно. Ось скріншот програми, з відключеними елементами керування
|
||
і додатковими вікнами.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Вид DC" title="Вид DC" src="images/imgDC/ris24.png" width="630" height="382"/></p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_10_fileOper">Файлові операції</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="" src="images/imgDC/ris25.png" width="489" height="335"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Размір буфера (Кб)</span> — тут вказується яка кількість
|
||
пам’яті буде виділятися для буфера програми, при работі з файлами.</p>
|
||
<p><span class="italic">Використовувати відображення в пам’ять, при пошуку тексту у файлах</span>
|
||
— при такому пошуку, файл робиться частиною віртуальної пам’яті, і виконується її перегляд
|
||
на наявність потрібного тексту. Звернення до нього йде не як до файлу, а як до оперативної пам’яті
|
||
(так швидше, але потрібен потужний компютер).</p>
|
||
<p><span class="italic">Використовувати поток, при пошуку тексту у файлах</span> — якщо
|
||
використовуєтся цей метод, то файл зчитується частинами, і в кожній частині іде пошук потрібного
|
||
тексту (повільніше, але потребує менше ресурсів).</p>
|
||
<p><span class="italic">Кіл-ть проходів стирання (Wipe)</span>(команда <tt><a name="cm_Wipe">cm_Wipe</a></tt>)
|
||
— ця функція для повного знищення файлів з жорсткого диску. При стиранні файлу
|
||
з використанням цієї функції (<kbd>Alt+Del</kbd> за замовчуванням), місце на диску, де був файл,
|
||
кілька разів перезаписується, і тут можна вказати число перезаписів.</p>
|
||
<p><span class="italic">Скинути позначку "Тільки для читання"</span> — при роботі з
|
||
файлами (копіювання, переміщення) Double Commander буде скидати цю позначку в Windows,
|
||
ставити позначку дозволу на запис, якщо вона відсутня в Linux.</p>
|
||
<p><span class="italic">Опрацьовувати коментарі з файлами/папками</span> — використовується
|
||
при работі з коментарями.</p>
|
||
<p><span class="italic">При перейменуванні виділяти тільки ім’я файла (без розширення)</span> —
|
||
при перейменуванні буде виділено тільки ім’я файла. Розширення виділенням не охоплюється.</p>
|
||
<p><span class="italic">Показувати панель вибору вкладок в діалозі копіювання/переміщення</span>
|
||
— якщо при копіюванні/перемещенні в панелі відкрито кілька вкладок, то буде
|
||
наданий вибір вкладки в яку буде скопійований/переміщений файл.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Є вибір вкладок" title="Є вибір вкладок" src="images/imgDC/ris25-1.png" width="285" height="174"/>
|
||
<img alt="Немає вибору вкладок" title="Немає вибору вкладок" src="images/imgDC/ris25-2.png" width="272" height="174"/></p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_11_vkladki">Вкладки каталогів</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування вкладок" title="Налаштування вкладок" src="images/imgDC/ris26.png" width="444" height="316"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Показувати заголовок вкладки, навіть якщо вона одна</span> —
|
||
якщо в панелі відкрита тільки одна вкладка, то для зручності панель з заголовками зникає, але
|
||
якщо відмічений даний пункт, то залишається.</p>
|
||
<p><span class="italic">Розміщувати вкладки в кілька рядів</span> — коли відкрита
|
||
велика кількість вкладок, і вони не поміщаються в один рядок, то за замовчуванням з боків з’являються
|
||
стрілки, за які і уходять заголовки вкладок. А якщо відмічена ця опція, то заголовки вкладок
|
||
вишиковуються в два чи три ряди.</p>
|
||
<p><span class="italic">Обмежити розмір заголовку до</span> — якщо щойно створена
|
||
вкладка має дуже довгу назву, то вона може займати половину ширини панелі, щоб такого
|
||
не було назву вкладки можна обмежити.</p>
|
||
<p><span class="italic"><a name="5_1_11_0_vopros">Підтверджувати закриття всіх вкладок</a></span> — щоб вберегти
|
||
від випадкового виконання команди <a href="#34_delalltabs">Видалити всі вкладки</a>.</p>
|
||
<p><span class="italic"><a name="5_1_12_1_zvezda">Показувати заблоковані вкладки зі знаком *</a></span> — для того
|
||
щоб відрізнити заблоковані вкладки від не заблокованих, у назві заблокованих вкладок
|
||
попереду буде зображатися зірочка.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Вкладки" title="Вкладки" src="images/imgDC/ris6.png" width="445" height="33"/></p>
|
||
<p>Здесь вкладка <tt>wine</tt> заблокирована, а <tt>rust</tt> не заблокирована.</p>
|
||
<p><span class="italic">Робити панель активною при клацанні по одній з її вкладок</span>
|
||
— якщо ця функція ввімкнена, то при переключенні мишкою на вкладці сусідньої панелі, фокус
|
||
автоматично будет переноситься на неї. Курсор будет знаходитися в тому положенні, в якому
|
||
знаходився до переключення з цієї вкладки.</p>
|
||
|
||
<p>Раздел <span class="bold"><a name="5_1_12_protokol">Протокол</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Настройка логов" title="Настройка логов" src="images/imgDC/ris26-3.png" width="475" height="289"/></p>
|
||
<p>Здесь можно выбрать куда и в какой файл Double Commander будет записывать отчет об операциях.
|
||
А также выбрать протоколируемые операции, их вид и тип.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_13_Configur">Конфігурація</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Конфігурація" title="Конфігурація" src="images/imgDC/ris26-4.png" width="475" height="289"/></p>
|
||
<p>Тут вибирається місце зберігання всіх файлів конфігурації</p>
|
||
<p><span class="italic">Редагувати</span> — щоб власноруч відредагувати різноматні
|
||
налаштування, в головному файлі конфігурації doublecmd.ini.</p>
|
||
<p>Також можна налаштувати, в якому вигляді Double Commander буде зберігати історію, це корисно для
|
||
полегшення навігації і роботи.</p>
|
||
<p><span class="italic">Історія каталогів</span> — зберігає історію всіх відвіданих
|
||
каталогів.</p>
|
||
<p><span class="italic">Історія командної строки</span> — зберігає історію команд,
|
||
котрі вводилися в цю строку.</p>
|
||
<p><span class="italic">Історія масок файлів</span> — допомагає згадати які файли
|
||
ви вже шукали і взагалі які маски файлів ви застосовували.</p>
|
||
|
||
<p>Разділ <span class="bold"><a name="5_1_14_bystrPoisk">Швидкий пошук</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Швидкий пошук" title="Швидкий пошук" src="images/imgDC/ris26-5.png" width="475" height="289"/></p>
|
||
<p>Швидкий пошук, це пошук файлів по списку у файловій панелі. Тут можна опреділити при якій
|
||
комбінації гарячих клавіш він буде вмикатисяся. А також визначати деякі параметри пошуку.</p>
|
||
<p><span class="italic">Точне співпадіння імені файлу початковим буквам в пошуку</span>
|
||
— це значить, що курсор буде пересунутий на тот файл в початку імені якого будуть
|
||
набрані в рядку пошуку букви чи знаки.</p>
|
||
<p><span class="italic">Кінець (останні символи до набраної точки '.' повинні співпадати)</span>
|
||
— це пригодиться в тому випадку, якщо відомо тільки закінчення назви файла,
|
||
наприклад закінчується на <tt>...us.ext</tt>, тоді в швидкому пошуку можна набрати <tt>*us.ext</tt>
|
||
і курсор перейде на перший файл котрий відповідає цій масці.</p>
|
||
|
||
<p>Разділ <span class="bold"><a name="5_1_15_colonki">Колонки</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування колонок" title="Налаштування колонок" src="images/imgDC/ris27.png" width="498" height="285"/></p>
|
||
<p>В цьому розділі можна налаштувати вид файлових панелей, кідькіть і склад колонок, стиль їх
|
||
оформлення, колір, шрифт, колір шрифта і т. д.</p>
|
||
<p><span class="italic">Налаштувати колонки для файлової системи</span> — при наявності
|
||
WFX плагінів, для відображення інших файлових систем (які відрізняються від стандартних і недоступні з
|
||
допомогою звичайних засобів OC), в цьому рядку з’явиться вибір можливості редагування стилів,
|
||
спеціально для цієї нестандартної файлової системи.
|
||
<P>В головному вікні відображається список стилів оформлення колонок які вже є в наявності. Після встановлення
|
||
програми за замовчуванням їх створено вже два: Default і Brief. (на скріні дододаний мій стиль
|
||
Власний).</p>
|
||
<p><span class="italic">Створити</span> — створити новий свій стиль колонок. Відкриться
|
||
вікно редактора стилів, де буде запропоновано ввести свою назву і далі вже налаштовувати свій
|
||
стиль.</p>
|
||
<p><span class="italic">Видалити</span> — видаляє обраний стиль колонок.</p>
|
||
<p><span class="italic">Копіювати</span> — копіює стиль. При цьому з’являється ще
|
||
один стиль, з такими самими налаштуваннями, як і у того який копіювали, а в кінці назви нового
|
||
стилю дописується <tt>_Copy</tt>. Це може стати у пригоді в тому випадку, якщо необхідно створити стиль,
|
||
схожийй на якийсь з тих що є в наявності, при цьому не видаляючи попередній.</p>
|
||
<p><span class="italic">Редагувати</span> — відкриває діалог редактора стилю
|
||
колонок.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштувати кольори" title="Налаштувати кольори" src="images/imgDC/ris28.png" width="540" height="307"/></p>
|
||
<p><span class="italic"><a name="5_1_15_1_nastroika_nabora">Налаштування набору номер: 1 Ім’я</a></span> — тут вказується ім’я
|
||
набору. Номер набору береться як порядковое число під яким він знаходиться в головному вікні
|
||
розділу <a href="#5_1_15_colonki">Колонки</a>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Cursor border (рамка курсора)</span> — можно вказати якого кольору буде рамка у курсора в даному наборі
|
||
, чи взагалі відключити її.
|
||
|
||
<p>Таблиця налаштувань — ця таблиця оприділяє кількість колонок, їх назву,
|
||
зміст, розташування, розмір.</p>
|
||
<p><span class="italic">Налаштувати колонку:1 'Ім’я'</span> — в цьому рядку з допомогою
|
||
кнопок зліва і справа можна вибирати, яку колонку на даний момент треба редагувати. А
|
||
також відкривається діалог налаштування кольорів і шрифів</p>
|
||
<p><span class="italic">Попередній перегляд</span> — в цьому вікні видно як
|
||
буде виглядати панель з новими налаштуваннями, поки їх ще не застосували.</p>
|
||
<p>Розглянемо таблицю</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування стилю" title="Налаштування стилю" src="images/imgDC/ris28-1.png" width="607" height="47"/></p>
|
||
<p>За налаштування однієї колонки, відповідає один рядок у цій таблиці. Тобто якщо у таблиці 5
|
||
рядків, то колонок в цьому стилі буде також 5.</p>
|
||
<p>Параметри, які визначає таблиця для колонки:</p>
|
||
<p><span class="italic">Видалити</span> — дозволяє видалити будь-який рядок, в якому
|
||
буде натиснутаа відповідна комірка.</p>
|
||
<p><span class="italic">Заголовок</span> — в цьому полі вказувається назва колонки,
|
||
те що буде відображатися у <a href="#iface_columns">панелі заголовків колонок</a>. Сюди можна вписати будь-яке слово, бажано,
|
||
щоб воно відображувало зміст цієї колонки.</p>
|
||
<p><span class="italic">Ширина</span> — це ширина колонки (в пікселях), яка
|
||
буде при запускуе DC якщо вибраний даний стиль. Ширина повинна залежати від вмісту колонки.
|
||
Якщо це розширення файла, то нема сенсу робити цю колонку широкою.</p>
|
||
<p><span class="italic">Вирівнівання</span> — вказує до якого краю буде притиснута
|
||
назва колонки. Має три значення</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p><tt>(< -)</tt> вирівнювання по лівому краю</p></li>
|
||
<li><p><tt>(- >)</tt> вирівнювання по правому краю</p></li>
|
||
<li><p><tt>( = )</tt> вирівнювання по середині</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p><span class="italic">Вміст поля даних</span> — в цьому полі вказується
|
||
саме основне, що буде містити колонка — дані про файл чи папку. Щоб
|
||
вибрати значення, треба натиснути на плюсик, який з’являється в кутку цього поля. Має наступні
|
||
значення:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p><tt>GETFILENAME</tt> — відображує назву папки чи файла з розширенням
|
||
(<tt>text.txt</tt>).</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILENAMENOEXT</tt> — відображує назву папки чи файла без
|
||
розширення (<tt>text</tt>).</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILEEXT</tt> — відображує розширення файла (всі символи, котрі
|
||
ідуть з кінця назви до крапки, наприклад <tt>.txt</tt> чи <tt>.example</tt>).</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILESIZE</tt> — відображує размер файла чи папки. Вигляд відображення
|
||
залежить від опції Короткий размір файла у разділі <a href="#5_1_2_povedenie">Поведінка</a>.</p></li>
|
||
<li><p><tt><a name="5_1_15_2_data">GETFILETIME</a></tt> — відображує дату створення і зміни файла чи
|
||
папки. Вигляд вибирається в разділі <a href="#5_1_2_povedenie">Поведінка</a>.</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILEATTR</tt> — відображує атрибуты файлів і папок. Рівень доступу
|
||
до них.</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILEPATH</tt> — відображує шлях до каталогу, в якому знаходиться файл
|
||
чи папка. Це значення використовується у випадку відображення результатів пошуку файлів. Для
|
||
звичайної роботи в Double Commander не представляє інтересу.</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILEGROUP</tt> — відображує назви групи, яка являється
|
||
власником цього файла чи папки.</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILEOWNER</tt> — відображує ім’я власника файла чи папки.</p></li>
|
||
<li><p><tt>GETFILELINKTO</tt> — відображує шлях і якщо є, то і файл, на який
|
||
вказує посилання (символічне посилання), якщо вона присутня у каталозі.</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p><span class="italic">Перемістити</span> — дозволяє переміщати рядки. Чим вище
|
||
рядок, тим лівіше буде відображатися колонка, параметри якої вказані в цьому рядку.</p>
|
||
<p><span class="italic">Кольори</span> — дозволяє налаштувати кольори і шрифт, які
|
||
будуть використовуватися в даній колонці. Для редагування кольорів, з’являється ось така частина
|
||
вікна.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування кольорів колонок" title="Налаштування кольорів колонок" src="images/imgDC/ris29.png" width="619" height="435"/></p>
|
||
<p>Можна отримати таке вікно, натиснувши на кнопки стрілок по бокам від рядка <span class="italic">
|
||
Налаштувати колонку: 1:'Ім’я'</span>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Шрифт</span> — в цьому рядку можно вибрати шрифт, який
|
||
буде використовуватися для відображення вмісту тільки даної колонки. Щоб вибрати шрифт
|
||
з набору системних, необхідно натиснути на кнопку <tt>«...»</tt> поряд з рядком.</p>
|
||
<p><span class="italic">Розмір</span> — тут можна вказати розмір шрифта, який
|
||
буде використовуватися.</p>
|
||
<p><span class="italic">R</span> — ця кнопка повертає початкові встановлення
|
||
шрифта.</p>
|
||
<p><span class="italic">Всім</span> — поширює це налаштування шрифта на інші
|
||
колонки, таким чином у всіх інших колонках, шрифт буде такий як і в цій.</p>
|
||
<p><span class="italic">Дозволити виділення кольором</span> — дана опція включає і відключає
|
||
можливість відображення назв файлів іншим кольором, обраних в разділі <a href="#5_1_6_cveta_failov"> Кольори Типи файлів.</a></p>
|
||
<p>Існує можливість вибрати колір для наступних елементів: Колір тексту, Фон і Фон2, Виділення,
|
||
Колір курсора, Текст під курсором, котрі будуть використовуватися в даній колонці.</p>
|
||
<p class="bold"><span class="italic">Трошки про кольори</span></p>
|
||
<p>Присутні 20 попередньо встановлених кольорів від сірого до чорного (ну через червоний і зелений там))).
|
||
А також є, <span class="bold">що саме чудове</span>, можливість виставляти
|
||
колір, такий самий як і у елементів оформлення загальної теми системи від смуги прокрутки, до
|
||
градієнта неактивного заголовку. Тобто, <span class="red">якщо буде змінюватися тема, то буде
|
||
змінюватися і стиль колонок!!!!</span> Отже, якщо застосовується тема, в оформленні якої
|
||
присутні текстури, то <span class="bold">ці текстури можна застосувати і для оформлення
|
||
колонок</span> (на знімку для Виділення обраний Червоний колір, а для Курсора обраний колір з теми
|
||
оформлення з елементу Виділення).</p>
|
||
<p><span class="italic">>></span> — кнопка для визначення будь-якого довільного
|
||
кольору з палітри. Також присутній інструмент Піпетка для визначення кольору який сподобався.</p>
|
||
<p><span class="italic">R</span> — ця кнопка повертає початкові налаштування
|
||
кольору. В даному випадку, колір буде братися з налаштувань, які обрані в розділі <a
|
||
href="#5_1_5_cveta_panelei">Кольори, Файлові панелі</a>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Всім</span> — поширює це налаштування кольору і на інші
|
||
колонки.</p>
|
||
<p>Приклади використання залежності налаштувань колонок від теми, зправа залежить, зліва ні.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Залежні налаштування" title="Залежні налаштування" src="images/imgDC/column1.png" width="900" height="269"/></p>
|
||
<p>Приклад незалежних налаштувань в кажній колонці.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Незалежні налаштування" title="Незалежні налаштування" src="images/imgDC/column2.png" width="900" height="295"/></p>
|
||
<p>Приклад використання текстур з теми оформлення в оформленні колонок.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Використання текстур" title="Використання текстур" src="images/imgDC/column3.png" width="900" height="263"/></p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_16_raznoe">Різне</a></span></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розділ різне" title="Розділ різне" src="images/imgDC/ris30.png" width="498" height="285"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Вертикальні лінії</span> — включає вертикальні ліній,
|
||
які візуально відокремлюють колонки одна від одної.</p>
|
||
<p><span class="italic">Горизонтальні лінії</span> — включає відображення
|
||
горизонтальних ліній, які візуально відокремлюють рядки один від одного.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="З сіткою" title="З сіткою" src="images/imgDC/ris31-5.png" width="333" height="131"/>
|
||
<img alt="Без сітки" title="Без сітки" src="images/imgDC/ris31-6.png" width="333" height="130"/></p>
|
||
<p>На лівому малюнку ввімкнені обидві опції, на правому обидві відключені.</p>
|
||
<p><span class="italic">Показувати некритичні повідомлення про помилки (з однією кнопкою
|
||
"Ок")</span> — якщо програма виконає дію чи операцію з помилкою,
|
||
і при цьому не станеться ніяких фатальних втрат, то буде показана помилка з якимсь
|
||
вмістом, з однією кнопочкою "Ок". Інакше помилка виводитися не буде.</p>
|
||
<p><span class="italic">При виділенні файлів Пробілом переміщати курсор на слідучий файл</span>
|
||
— реалізує спосіб виділення кількох файлів з допомогою клавіши пробіл. При затиснутому
|
||
пробілі курсор опускаеться вниз відмічаючи файли. За замовчуванням комбінація <kbd>Shift+Вниз</kbd>
|
||
чи <kbd>Shift+Вверх</kbd>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Показувати квадратні дужки навколо імен папок</span> —
|
||
дозволяє візуально папки відрізняти від файлів не дивлячись на їх розширення, навіть при відключеному
|
||
показі іконок. Якщо не відмічено, то папки позначаются просто своєю назвою без дужок.</p>
|
||
|
||
<p>Розділ <span class="bold"><a name="5_1_17_avtoobnov">Автооновлення</a></span></p>
|
||
<p>Дозволяє Double Commander відсліжковувати зміни в каталозі який відкритий у файловій панелі.
|
||
Автоматизованный варіант <kbd>Ctrl+R</kbd>.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Розділ Автооновлення" title="Розділ Автооновлення" src="images/imgDC/ris32.png" width="442" height="286"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Оновлювати після створення, копіювання чи видалення</span>
|
||
— повідомляє командеру про зміни складу каталогу, який відкритий у файловій
|
||
панелі, при створенні, видаленні і перейменуванні яких небудь файлів чи папок з сторонньої
|
||
програми (архіватор, другий файловий менеджер).</p>
|
||
<p><span class="italic">Також оновлювати при зміні розміру, дати чи атрибутів</span>
|
||
— повідомляє про зміни в каталозі разміру папок і файлів, дати доступу до них чи
|
||
зміні їх атрибутів (прав доступу), за допомогою других програм.</p>
|
||
<p><span class="italic">Не реагувати на зміни якщо вікно у фоні</span> —
|
||
якщо Double Commander згорнутий чи знаходиться на задньому плані (не активний), то при включенні цієї
|
||
опції, він не буде отримувати інформацію про зміни складу каталогу, який був відкритий в його
|
||
файловій панелі.</p>
|
||
<p><span class="italic">Для наступних шляхів і підкаталогів</span> — в цьому рядку
|
||
вписуються місця, про які інформація не повинна оновлюватися, тоб то Double Commander не
|
||
буде слідкувати за змінами на цих дисках чи у папках. такі місця вписуються з повним шляхом до них, через
|
||
крапку з комою ";" без пробілів (наприклад, <tt>/home;/media/cdrom</tt>).</p>
|
||
|
||
<p>Пункт <span class="bold"><a name="5_2_fileAssoc">Файлові асоциації</a></span> (команда <tt><a name="cm_FileAssoc">cm_FileAssoc</a></tt>)<p>
|
||
<p>Цей пункт відкриває вікно налаштувань файлових асоціацій. Всі асоціації записуються у файл
|
||
|
||
<tt>doublecmd.ext</tt> Приклад файла з асоціаціями є в директорії з налаштуваннями програми,
|
||
під назвою <tt>doublecmd.ext.example</tt>.</p>
|
||
<p>З допомогою цього розділу, можна налаштувати асоціації файлів з різними програмами, а також
|
||
призначити команди і скрипты які будуть виконуватисяся над файлами, якщо асоціації, котрі
|
||
є в системі нас не задовільняють. Вказані команди будуть виводитися в контекстному меню
|
||
(команда <tt><a name="cm_ContextMenu">cm_ContextMenu</a></tt>).</p>
|
||
<p><span class="italic">Типи файлів</span> — поле містить список груп розширень.
|
||
В кожній групі може міститися велика кількість розширень файлів, і таку групу можна асоціювати
|
||
з різноманітними програмами.</p>
|
||
<p><span class="italic">Додати</span> — додає нову групу. Буде запропоновано
|
||
ввести назву групи, яке потім з’явиться в списку. Наприклад, <tt>Sound</tt>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Видалити</span> — видаляє обрану групу.</p>
|
||
<p><span class="italic">Перейменувати</span> — дозволяє задати групі нове ім’я,
|
||
для більш точного відображення складу групи.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Налаштування файлових асоціацій" title="Налаштування файлових асоціацій"
|
||
src="images/imgDC/ris33.png" width="393" height="428"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Розширення</span> — в цьому полі вказуються розширення,
|
||
які входять у виділену групу. Наприклад, <tt>mp3, wma, ogg</tt> і т. д.</p>
|
||
<p><span class="italic">Додати</span> — додає розширення у групу.</p>
|
||
<p><span class="italic">Видалити</span> — видаляє вибране розширення із групи.</p>
|
||
<p><span class="italic">Команди</span> — поле, яке містить список дій і команд,
|
||
які можна буде виконати над файлами, котрі мають розширення з даної групи.</p>
|
||
<p><span class="italic">Додати</span> — додає нову команду в список.</p>
|
||
<p><span class="italic">Видалити</span> — видаляє вибрану команду із списку.</p>
|
||
<p><span class="italic">Вгору, Вниз</span> — пересуває команду по списку.</p>
|
||
<p><span class="italic">Дія</span> — в цьому рядку вказується як програма
|
||
буде виконувати нижче наведену команду з обраним файлом. Може приймати наступні значення:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>З випадаючого меню (кнопка з плюсиком зправа від рядка)<p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p>Open (Відкрити) — команда буде виконуватися після натиснення <kbd>Enter</kbd>
|
||
на клавіатурі (подвійне клацання лівою кнопкою миші).</p></li>
|
||
<li><p>View (Переглянути) — команда буде виконуватися при натисненні на кнопку
|
||
для швидкого перегляду (<kbd>F3</kbd>).</p></li>
|
||
<li><p>Edit (Редагувати) — команда буде виконуватися при натисненні на кнопку
|
||
для редагування (<kbd>F4</kbd>).</p></li>
|
||
</ul>
|
||
</li>
|
||
<li><p>Інші деії відображаються ільки в підменю "Команди" контекстного меню файла і
|
||
в списку команд.<p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p><span class="italic">Команда</span> — це будь-яка однорядкова команда з оболонки
|
||
робочого середовища, в якій можна підставляти відповідні макроси (кнопка з плюсиком зправа
|
||
від рядка). Макроси можуть бути наступними (залежні від регістру):</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p><tt>{!VFS}</tt> — для архівів — використовувати віртуальну файлову
|
||
систему</p></li>
|
||
<li><p><tt>{!EDITOR}</tt> — викликає редактор (вбудований чи зовнішній в залежності
|
||
від налаштувань)</p></li>
|
||
<li><p><tt>{!VIEWER}</tt> — викликає переглядач (аналогічно)</p></li>
|
||
<li><p><tt>{!SHELL}</tt> — використовує термінал із конфігурації для запуску програми</p></li>
|
||
<li><p><tt><?команда?></tt> — виконує 'команда' в системній оболочці,
|
||
зберігає вивід у файл і передає його як параметр попередній команді</p></li>
|
||
<li><p><tt>%f</tt> — ім'я файла</p></li>
|
||
<li><p><tt>%d</tt> — каталог</p></li>
|
||
<li><p><tt>%p</tt> — шлях (каталог+і’мя файла)</p></li>
|
||
</ul>
|
||
<p>Наприклад:</p>
|
||
<p><tt>audacious '%p'</tt> — відкрити файл в програмі Audacious.</p>
|
||
<p><tt>mkisofs -o %p.iso -jcharset koi8-r -r %p</tt> — створити образ диску з папки.
|
||
Образ буде створений в тому самому каталозі, і названий так само як і папка. (ця команда тільки для папок).</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Контекстне меню" title="Контекстне меню" src="images/imgDC/ris34.png" width="450" height="262"/>
|
||
<img alt="Для папок" title="Для папок" src="images/imgDC/ris35.png" width="450" height="261"/></p>
|
||
<p>Для того щоб Double Commander виконував якісь дії над папкою (а не тільки над файлом), треба
|
||
створити нову групу під назвою <tt>Dir</tt>, а в розширеннях для неї вказати <tt>folder</tt>.
|
||
Тоді всі дії внесені в список команд в цій групі, будуть відображатися в підменю 'Команди'
|
||
контекстного меню папки. Наприклад, для Ubuntu відкрити папку в Nautilus з правами Root треба в
|
||
рядкуе Дія вказати <tt>Open as root</tt>, а в строку Команда вписати команду <tt>gksu
|
||
nautilus '%p'</tt>.</p>
|
||
<p><span class="italic">Іконка</span> — тут вказується шлях до файлу іконки, у
|
||
вигляді якої будуть відображатися всі файли які мають розширення, вказане в даній групі.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT3">
|
||
<h4><a name="mnu_help">3.1.7. Меню "Допомога"</a></h4>
|
||
<p>Тут можна отримати доступ до довідкової інформації і відомостям про програму:</p>
|
||
<ul>
|
||
<li><p><span class="bold">Зміст</span> — відкриває початкову сторінку цієї
|
||
довідки</p></li>
|
||
<li><p><span class="bold">Комбінації клавіш</span> —відкриває сторінку зі списком
|
||
гарячих клавіш</p></li>
|
||
<li><p><span class="bold">Відвідати домашню сторінку Double Commander</span> — за наявності
|
||
інтернету дозволяє відвідати web-сторінку проекту</p></li>
|
||
<li><p><span class="bold">Про програму...</span> — інформація про версію і разрабниках</p></li>
|
||
</ul>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_drive_pane">3.3. Панель кнопок дисків</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img title="Панель кнопок дисків" alt="Панель кнопок дисків"
|
||
src="images/imgDC/ris4.png" width="564" height="32"/></p>
|
||
<p>Кнопки дисків дозволяють швидко змінити диск просто натиснувши на відповідну кнопку. Клік
|
||
правою клавішею миші по кнопке викликає контекстне меню, з якого можна провести операції
|
||
монтування/розмонтування, форматування і іних. (залежить від операційної системи).</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Контекстне меню дисків" title="Контекстне меню дисків"
|
||
src="images/imgDC/ris4-1.png" width="229" height="117"/></p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_drive_btn">3.4. Кнопка меню дисків</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Кнопка меню дисків" title="Кнопка меню дисків"
|
||
src="images/imgDC/ris5.png" width="642" height="25"/></p>
|
||
<p>Правильніше було б сказати "інформаційно-навігаційна" панель :-), так як помимо самої
|
||
кнопки меню дисків тут відображається інформація про загальний об’єм диску і наявності вільного місця.
|
||
Тут же знаходяться кнопки, які полегшують навігацію — <tt>« / .. * ~ =»</tt>.</p>
|
||
|
||
<p>Кнопка меню дисків тут, в принципі для того щоб просто змінити диск, вибравши з випадаючого меню
|
||
(команда <tt><a name="cm_LeftOpenDrives">cm_LeftOpenDrives</a></tt> для лівої панелі і
|
||
<tt><a name="cm_RightOpenDrives">cm_RightOpenDrives</a></tt> — для правої). Цю саму
|
||
дію можна виконати з допомогою гарячих клавіш (<kbd>Alt+F1</kbd> і <kbd>Alt+F2</kbd> за
|
||
замовчуванням, але в Лінуксах краще змінити ці комбінації, так як вони вже зайняті).</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Контекстне меню дисків" title="Контекстне меню дисків"
|
||
src="images/imgDC/ris5-0.png" width="101" height="116"/></p>
|
||
|
||
<p>Також можна трошки пояснити призначення допоміжних кнопок:</p>
|
||
<p><tt>«/»</tt> — перехід в корінь системи</p>
|
||
<p><tt>«..»</tt> — перехід на один каталог (рівень) вище</p>
|
||
<p><tt><a name="btn_dirlist">«*»</a></tt> — закладки (аналог обранного). Докладніше в розділі
|
||
<a href="#22_lichnue_catalogi">Личный список каталогов</a></p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Особистий список каталогів" title="Особистий список каталогів"
|
||
src="images/imgDC/ris5-1.png" width="195" height="137"/></p>
|
||
<p><tt>«~»</tt> — перехід в домашній каталог</p>
|
||
<p><tt><a name="btn_eq">«=»</a></tt> — аналогічно команді <a href="#26_dve_paneli">Дві однакові панелі</a> (<kbd>Alt+Z</kbd>
|
||
за замовчуванням, ).</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_tabs">3.5. Панель заголовків вкладок</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Панель заголовків вкладок" title="Панель заголовків вкладок"
|
||
src="images/imgDC/ris6.png" width="445" height="33"/></p>
|
||
<p>Служить для відображення всіх вкладок і для переключення між ними (<kbd>Ctrl+Tab</kbd>
|
||
і <kbd>Ctrl+Shift+Tab</kbd> за замовчуванням). По кліку правою кнопкою миші
|
||
відкривається список вкладок. В заблокованих вкладках перед назвою відображаеться зірочка
|
||
(якщо ввімкнена опція <a href="#5_1_12_1_zvezda">Показувати заблоковані вкладки зі знаком *</a>).</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_dir">3.6. Ім’я поточного каталога</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Ім’я каталога" title="Ім’я каталога" src="images/imgDC/ris7.png" width="634" height="25"/></p>
|
||
<p>Cлужить для відбраження імені поточного каталога. При кліку левою кнопкою миші випадає
|
||
історія змени каталогів (команда <tt><a name="cm_DirHistory">cm_DirHistory</a></tt>)</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Історія змени каталога" title="Історія змени каталога"
|
||
src="images/imgDC/ris7-4.png" width="538" height="165"/></p>
|
||
<p>Клікнувши правою, можна скопіювати поточне положення каталога чи же ввести вручну
|
||
потрібний шляхь (корисно для доступу до мережевих ресурсів).</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_columns">3.7. Панель заголовків колонок</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Панель заголовків колонок" title="Панель заголовків колонок"
|
||
src="images/imgDC/ris7-5.png" width="609" height="24"/></p>
|
||
<p>Вказує який параметр файлу чи папки відображаеться в даній колонці. При кліку лівою
|
||
кнопкою миші виконується <a href="#41_imya_attr">сортування вмісту</a> файлової панелі по будь-якому з параметрів,
|
||
що маються у заголовку. При кліку правою кнопкою викликається діалог вибору стиля колонок, і
|
||
доступу до налаштувань стилів, включаючи поточний.</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Діалог вибору стилю колонок" title="Діалог вибору стилю колоно"
|
||
src="images/imgDC/ris7-6.png" width="259" height="153"/></p>
|
||
<p><span class="italic">Defaut, Brief</span> — стилі налаштування колонок
|
||
які вже є в наявності</p>
|
||
<p><span class="italic">Налаштувати поточний набір колонок</span> — відкривається діалог
|
||
налаштування стилю колонок, який використаний в даній файловій панелі. Докладніше в розділі
|
||
<a href="#5_1_15_1_nastroika_nabora">Налаштування набору колонок</a></p>
|
||
<p><span class="italic">Налаштувати набори колонок</span> — відкриває діалог <a href="#5_1_15_colonki">Колонки</a>
|
||
в розділі Основні</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_status">3.8. Рядок стану</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Рядок стану" title="Рядок стану" src="images/imgDC/ris8.png" width="370" height="26"/></p>
|
||
<p>Відображає кількість і розмір виділених файлів з загальної кількості і розміри файлів в каталозі.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_console">3.9. Вікно консолі</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Вікно консолі" title="Вікно консолі" src="images/imgDC/ris9-1.png" width="687" height="135"/></p>
|
||
<p>Це інформаційне вікно, тут виводиться інформація про те які дія виконує програма,
|
||
в консолі (оформлення, показане на скріншоті, це налаштування консолі, і до програми не має
|
||
жодного відношення).</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_path">3.10. Командна строка</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Командна строка" title="Командна строка" src="images/imgDC/ris9-2.png" width="691" height="27"/></p>
|
||
<p>Командний рядока використовується для введення команд вручну. На початку рядка вказаний шлях до
|
||
каталогу, в якому буде виконуватися команда, введена тут (на малюнку команда буде
|
||
виконуватися в каталозі <tt>/home/masterok/</tt>). Кнопка зі стрелкою вниз в кінці рядка відкриває
|
||
історію команд, що вводилися в нього.</p>
|
||
<p>При кліку правою кнопкою миші на рядку отримуємо випадаюче меню:</p>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Методи вводу" title="Методи вводу" src="images/imgDC/ris9-3.png" width="383" height="253"/>
|
||
<img src="images/imgDC/ris9-4.png" title="Cимвол Юнікод" alt="Cимвол Юнікод" width="383" height="163"/></p>
|
||
<p>В якому окрім стандартних функцій <span class="italic">Вирізати, Копіювати, Вставити,
|
||
Видалити, Виделити все</spab>, також маються два підменю <span class="italic">Методи вводу</span>
|
||
і <span class="italic">Вставити керуючий символ Юнікод</span>.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="#TOC">вгору</a></p>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<h3><a name="iface_buttons">3.11. Панель кнопок функціональних клавіш</a></h3>
|
||
<p class="FIGURE"><img alt="Функціональні клавіши" title="Функціональні клавіши" src="images/imgDC/ris9.png" width="930" height="22"/></p>
|
||
<p>Відображає призначення гарячих клавіш відповідній дії і забезпечує швидкий доступ
|
||
до найпоширеніших команд з допомогою миші.</p>
|
||
</div>
|
||
|
||
<div class="SECT2">
|
||
<br/><br/>
|
||
<p class="NAVBACK">Created by Rustem (dok_rust@bk.ru).</p>
|
||
<p class="NAVBACK">Українською переклав Максим aka Ma$terok</p>
|
||
<br/><br/>
|
||
</div>
|
||
<div class="SECT1">
|
||
<p class="NAVBACK"><a href="index.html">На головну</a></p>
|
||
</div>
|
||
</div>
|
||
|
||
</body>
|
||
|
||
</html>
|